Штукатурні й малярські покрівельні роботи взимку

Роботи із пристрою покрівель, оштукатурюванню, а також фарбуванню елементів споруджуваного будинку в зимовий період можуть бути ускладнені погодними умовами. Багато будівельних матеріалів можуть замерзати, кришитися, або погано піддаватися обробці при низьких температурах. Тому деякі будівельні роботи взимку вимагають більше скрупульозного підходу, чим у теплу пору року, а деякі й зовсім варто відкласти до весни.
Пристрій покрівель
Із всіх видів покрівель, найбільш чутливими до низьких температур є м'яка й фальцева покрівлі.
М'яка покрівля.
Різні види рулонних покрівель мають різні критичні температури, тому, перш ніж почати монтаж, рекомендується перевірити матеріал на ступінь морозостійкості. Найпоширеніший спосіб перевірки морозостійкості - гнучкістю на брусі. Для цього потрібно взяти брус, загнути на ньому зразок матеріалу й поступово знижувати температуру повітря. Критичної буде та температура, при якій на зразку покрівлі при розгинанні утворяться тріщини.

Пристрій рулонних покрівель має обмеження по температурі - м'яку покрівлю дозволяється монтувати при температурі зовнішнього повітря не нижче -20OС. При цьому в холодну пору року рулонні покрівлі варто укладати на холодну мастику, а обклеювання примикань виробляється гарячими мастиками. Температура гарячої бітумної мастики повинна бути не нижче 160OС, холодної бітумної мастики - не нижче 70OС, гарячої дьохтьової - не нижче 130OС. М'яка покрівля при замерзанні губить пластичність, тому простежите, щоб робітники перед укладанням відігріли рулонні матеріали в теплому приміщенні, а до місця укладання доставляли їх в утепленій тарі. Для підігріву бітумної мастики, а також для перегину матеріалу (наприклад, у коньковій частини) у випадку його промерзання варто застосовувати будівельний фен.

Роботи із пристрою фальцевої покрівлі можна проводити тільки в тому випадку, якщо матеріал піддається обробці при низьких температурах. Зокрема, титан-цинкову покрівлю можна класти при температурі не нижче -5°С, мідну – не нижче -20°С, оцинковану з полімерним покриттям – не нижче нижче -10°С.
Єврошифер, натуральна черепиця й металлочерепиця не міняють своїх властивостей у холоді, тому температурних обмежень при їхньому пристрої немає. Особливості монтажу цих матеріалів у холодну пору року пов'язані з необхідністю підготовки підстави й правильного укладання елементів покрівельного пирога:

• Всі трудомісткі роботи по підготовці покрівельних матеріалів варто виконати заздалегідь у будівельних майстернях, а на даху тільки робити укладання покрівельного покриття.
• Поверхня підстави під укладання рулонного килима перед його наклейкою необхідно очистити від сміття, висушити й відігріти.
• Якщо необхідно забрати з підстави полій, його посипають технічною повареною сіллю (з розрахунку 150 г/м2), а через 6\7 годин - обпилюваннями. Через 2\3 години обпилювання зметають, а підставу висушують вогневим повітропідігрівником. Його придатність до роботи можна перевірити шляхом пробної наклейки рулонного полотнища.
• При наклейці рулонного килима температура гарячої бітумної мастики повинна бути не нижче 160?З, холодної бітумної мастики -і не нижче 70?З, гарячої дьохтьової - не нижче 130?С.
• Сипучі й плитні утеплювачі перед застосуванням рекомендується підсушити. Сипучі утеплювачі підсушуються електропрогрівом у сухому приміщенні, або ж газовими форсунками. Плитні утеплювачі для сушіння потрібно розкласти на стелажах у теплих приміщеннях.
• Покрівельні мембрани варто зберігати в теплому приміщенні, щодня виносячи на покрівлю тільки необхідне для роботи кількість. У противному випадку матеріал втратить гнучкість і стане складніше в укладанні.
• Застосування стрічок, що самоклеяться, і герметиків узимку ускладнюється повільною полімеризацією клеячи. У підсумку, стики мембран можуть пропускати воду. Тому навесні покрівлю обов'язково варто перевірити на герметичність.
• Покрівельні гідроізоляційні мастики не мають обмежень по температурі застосування, але на морозі мають властивість густіти, що ускладнює процес їхнього нанесення.
• Узимку мастику подають на дах в утепленій тарі або насосами по утепленим й обігрівати трубопроводам.

Наклейка рулонних полотнищ узимку дозволяється:

• на будь-яку підставу, попередньо підготовлене під наклейку до настання холодного періоду;
• на збірну підставу із плит з одношаровим покриттям;
• на цементно-піщану підставу з наповнювачем з керамзиту.
• Зверніть увагу, при негативній температурі забороняється:
• покриття покрівель бытумно-латексними емульсіями й нанесення захисного шару;
• промазка цементно-піщаним розчином швів на азбестоцементних і черепичних покрівлях;
• пристрій комірів із цементно-піщаного розчину.

Штукатурні роботи

Якщо будинок уже опалюється, внутрішні штукатурні роботи взимку виробляються точно так само, як і влітку. Якщо ж опалення не підведене або не включене, приміщення прийде обігріти за допомогою калорифера. Застосовувати відкриті жаровні й тимчасові печв фахівці не рекомендують.
Простежите, щоб під час штукатурних робіт відносна вологість повітря в приміщенні не перевищувала 70%, а температура була не нижче +8?З (її вимірюють у зовнішньої стіни на висоті 50 див від підлоги).
Розчин у момент нанесення на поверхню також повинен бути не холодніше 8?С. У зв'язку із цим растропроводи, що перебувають на відкритому повітрі або в неопалюваному приміщенні, утеплюють (наприклад, повстю) або прокладають у дерев'яних коробах з утеплювачем, а у випадку опалювального - у ньому підтримують температуру не нижче +10?С.
Якщо штукатурка сушиться штучним способом, кімнату потрібно провітрювати не менш трьох разів у годину, щоб видаляти вологе повітря. Місця, які висихають повільніше (кути, ніші), підсушуються за допомогою електронагрівального приладу з екраном. Стежите, щоб штукатурка не нагрівалася вище +30?С - це чревате її розтріскуванням.
Зовнішні штукатурні роботи можна проводити, якщо температура повітря становить не нижче +1?С. Якщо під час проведення зовнішніх штукатурних робіт температура повітря падає нижче +5°С, у штукатурний розчин додають хімічну речовину, що знижує температуру його замерзання. У якості протиморозних добавок звичайно застосовують хлористий кальцій, хлористий натрій, хлорне вапно, вуглекислий калій (поташ) або азотистокислий натрій (нітрит натрію). Найпоширенішими є поташ і нітрит натрію, оскільки вони не викликають корозії металу при оштукатурюванні сітчато-армовані конструкцій, а також появи висолів (соляних плям) на поверхні стін. Використання розчинів із хлоридними добавками, навпаки, збільшує цю небезпеку.
При проведенні зовнішніх штукатурних робіт у холодну пору року дуже важливо до дріб'язків дотримуватися технології:

• При готуванні штукатурної суміші з добавкою водяного розчину поташу її температура не повинна опускатися нижче +5?С. До моменту укладання розчин повинен мати температуру не нижче 0?З і рухливість 10\12 див при нанесенні вручну. (Рухливість розчинної суміші характеризується глибиною занурення в неї стандартного металевого конуса (маса 300 м, висота 145 мм, діаметр підстави 75 мм, кут при вершині 30?).
• Розчин з добавкою нітриту натрію готовлять із застосуванням води, підігрітої до +40?С.
• Штукатурний шар варто наносити на суху, очищену від інею шорсткувату поверхню.
• Вологість цегельних або кам'яних стін, на які наноситься розчин, не повинна перевищувати 8%. Ступінь вологості визначається лабораторним шляхом.
• Якщо кам'яна кладка вашого будинку здійснювалася способом заморожування, оштукатурювання стін допускається тільки після відтавання кладки з боку нанесення розчину на глибину не менш половини товщини стіни. Застосовувати гарячу воду для прискорення прогріву проморожених стін або видалення з них полою не можна.
• Якщо товщина штукатурного шару менше 25 мм, розчин варто наносити за один прийом, розрівнюючи його відразу ж після початку загуснення. Якщо штукатурка товстіша, розчин кладуть шарами, причому досить швидко, щоб попередній шар не промерзав.
• Розчин потрібно використати протягом 1 години з моменту його готування.

Зовнішні малярські роботи

Малярські роботи можна проводити в зимовий період, але в цьому випадку краще використати для фарбування масляні состави. Ці матеріали стійкі до низьких температур, а тому не замерзають. Фарбування водними составами в зимовий період неприйнятно, тому що барвиста плівка на охолоджених поверхнях замерзає.

• Проконтролюйте, щоб поверхня, що планується офарбити, була сухий, без паморозі й полою (полій, що утворився, варто видалити й усунути причину її появи, наприклад, почистити дах від снігу або відвести з її воду, щоб та не капала під час відлиги).
• Якщо температура повітря близька до нуля, відкладете фарбування до того моменту, коли похолодає або потеплішає. Офарблювати краще при температурі від -2\4 ?З до -10\16OС або при позитивних температурах. Масляна барвиста плівка при низьких температурах висихає протягом 2\3 доби.
• Перед використанням масляні й лакові состави необхідно підігріти до +15?З, для їх варто опустити в посудину з гарячою водою.
• Барвисті состави варто розбавляти скипидаром або розчинником так, щоб їхня в'язкість була на 3\5 одиниць менше в'язкості составів, застосовуваних улітку. В'язкість фарби виміряється за допомогою в’язкозиметра.
• Щоб у холодну пору року фарба швидше висохнула, можна збільшити концентрацію в ній сикативів (з'єднань, що служать для прискорення висихання).Вони можуть становити до 10% від ваги оліфи, використовуваної при розведенні фарби.
• У зимовий час зручніше використати состави, плівки яких тверднуть не за рахунок окислювання сполучних, а при випарі летучих розчинників. До них ставляться перхлорвінілова фарба, лак 177 і бітумний лак. Офарблювати поверхня такими составами можна двічі за один день, оскільки їхньої плівки тверднуть протягом декількох годин.

У холодну пору року головне -і правильно розрахувати час, необхідне для виконання будівельних або опоряджувальних робіт. Адже при сильних морозах кожна «надпланова» хвилина може затягти процес на кілька годин. Правильно готовте матеріали й стежите за часом - і якісне виконання робіт вам забезпечено.